Семінар 2. Пишіть вірші – і будете здорові!

Написання віршів та пісень може покращувати розумове та психічне здоров’я людини. Це з’ясував нейробіолог Метью Ліберман із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Дослідник запевняє, що таке захоплення допомагає мозку регулювати емоції та зменшує почуття занепокоєння, страху чи суму. Процес створення текстів про особистий досвід немовби очищує, бо притамовує діяльність ділянок мозку, пов’язаних із емоційними сплесками, та підвищує активність тієї частини, яка відповідає за самоконтроль. 

Вчений підкреслює, що вірші або проза позитивно впливають на автора не залежно від їх якості. Ліберман зазначив: «Я думаю, що писання може бути корисним для всіх, хто веде щоденник або пише сумні ліричні пісні – нехай, вони ніколи й не пролунають по радіо».
Щоб досягти позитивного результату, потрібно просто писати про свій досвід, але ніби відсторонено та незацікавлено. Оскільки ефект писання абсолютно зникає, якщо з-під пера виходять занадто яскраві або багаті на описи тексти, оскільки в процесі написання автору доводиться наново переживати свою психологічну травму. Також немає ефекту тоді, коли текст друкується на комп’ютері.

Також вчений з’ясував, що коли ми ведемо щоденник, ми стаємо хоч трохи щасливішими. Психологи говорять, що існує так званий «ефект Бриджит Джонс», який полягає в тому, що сповідуючись щоденнику про власні переживання та почуття, ми допомагаємо нашому мозку регулювати емоційні сплески, долати розчарування, відновлювати баланс розуму та почуттів та, врешті-решт, стаємо хоч трохи щасливішими та спокійнішими. 

Тепер вчені мають намір розробити методи лікування, що спиратимуться на відкриття Лібермана. Адже нейробіолог в ході дослідження також довів терапевтичну силу написання текстів. Він просканував мозок тридцяти добровольців, коли вони у віршах або прозі описували сумні ситуації. Ліберман виявив, що ця діяльність зменшує активність мозочної мигдалини, яка пов’язана із хвилюванням та страхом, та підвищує активність ділянки у префронтальній корі мозку, яка регулює розумові здібності.

Також цікавим є інший результат цього ж дослідження: ефективніше діє написання текстів на чоловіків, ніж на жінок. Ліберман пояснює це тим, що жінки набагато легше висловлюють свої почуття словами, для чоловіків же це більш складний процес, подібний до написання роману. 

Семінар 2. Аналіз «Интервью с разработчиком коллайдера», проведеного Аллою Аршиновою 27 жовтня минулого року

Перше, що впадає уві вічі, це відсутність цікавого заголовка. А його тут можна було б створити. А назва «Интервью с разработчиком коллайдера» більше нагадує завдання, яке дає редактор журналісту.

Спочатку справляє добре враження ґрунтовний вступ, де містяться пояснення та розшифровки, певний бекграунд. Але потім це враження зникає: чому цитата із Вікіпедії стала початком до інтерв’ю, адже журналістка Алла Аршинова спілкувалася із людиною, яка має безпосереднє значення до запуску коллайдера. Якось дивно і незрозуміло, чому журналістка не змогла пояснити своїми словами, що таке великий андронний коллайдер (ВАК).
 
Проте добре, що майже одразу пані Аршинова розкриває, в чому ж полягає проблема і конфліктність ситуації. Виправданим і влучним у цьому випадку є вживання емоційно забарвленого словосполучення – «адская машина».

Слід зазначити, що представити героя інтерв’ю є не дуже вдалим. Оскільки із самого інтерв’ю зрозуміло, що ця людина є одним із розробників «творіння», а не просто «співробітником» якогось інституту, як зазначила журналістка. До того ж у представленні вжито кілька абревіатур і не наведено розшифровки до жодної з них. А це не дає змоги зрозуміти, ким же все-таки є співрозмовник журналіста. Що таке «ИЯФ СО РАН» залишається тільки здогадуватися… Що таке «ЦЕРН» стане зрозуміло, лише якщо ви повернетесь до першого абзацу та співвіднесете цю абревіатуру із зазначеною в дужках французькою мовою назвою «Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire».

Загалом, запитання є короткими і точними. Це провокує доволі конкретні і влучні відповіді, що є безумовним позитивним моментом даного інтерв’ю. Журналістка уважна, підготована, вона «в темі». Це дозволяє вести розмову на рівних та відхилитися від плану інтерв’ю, щоб заглибитися або пояснити певні моменти. Безумовним плюсом є те, що суто наукова інформація подавалася доволі доступною мовою. Лише час від часу відчувався невеликий брак структурованості розмови.

Інтерв’ю розкрило не лише науковий процес, результати та деталі дослідження, але й особистість людини. А це «олюднило» історію, посприяло легшому сприйняттю.  

Серед недоліків: у кількох відповідях та питанні фігурувало поняття «бозон Хіггса», проте ми не зустрічаємо жодного пояснення цього чи то явища, чи то предмета. Пояснення ж цього не вистачатиме пересічному читачу.

http://artishev.com/texnologii/intervyu-s-razrabotchikom-kollajdera.html

Семінар 1. Джерела наукової інформації в Інтернеті

Elsevier – найбільше у світі видавництво наукової, технічної та медичної літератури.
http://www.elsevier.com/wps/find/journal_browse.cws_home

Science and Technology Center in Ukraine – Науково-технічний центр України
http://www.stcu.int/

Журнал «Биология моря» (публікує статті щодо проблем морської біології)
http://bm.dvo.ru/

Журнал «Успехи химии» (публікує огляди щодо актуальних проблем хімії та суміжних наук)
http://rcr.ioc.ac.ru

Журнал «Цитология» (публікує статті за всіма розділами біології клітини – морфологія, фізіологія, імунологія, генетика, біохімія, молекулярна біологія, біофізика)
http://tsitologiya.cytspb.rssi.ru

Энергия: экономика, техника, экология: ежемесячный научно-популярный и общественно-политический журнал
http://www.courier.com.ru/energy/

Федеральный портал по научной и инновационной деятельности
http://www.sci-innov.ru/

Научно-информацонный портал Воронежского государственного университета (науковий журнал "Вестник ВГУ", науковий журнал "Конденсированные среды и межфазные границы", науковий журнал "Сорбционные и хроматографические процессы", посилання на «Зональную научную библиотеку ВГУ»)
http://www.science.vsu.ru/?q=publications

Сайт про нанотехнології
http://pronano.ru/

Журнал «Знание - сила»
http://znanie-sila.ru/

Информационно-аналитический бюлетень (Видання Інституту країн СНД, що ублікує результати моніторингу процесів на пострадянському просторі. Прогнози та хроніка розвитку економіки та політики у колишніх союзних республіку) 
http://zatulin.ru/institute/sbornik/

Вестник ВОГиС (висвітлює досягнення в області генетики та селекції)
http://www.bionet.nsc.ru/vogis/

Сибирский экологический журнал (теоретичні та методичні питання екології, зони екологічних лих, функціонування та трансформація екосистем)
http://www.sibran.ru/alfw.htm

Вестник Омского университета
http://www.omsu.omskreg.ru/vestnik/

Семінар 1. Аналіз статті від 07.11.2008 «Мирная компания для сна» Наталя Александрова (журнал «Вокруг света»)

http://www.vokrugsveta.ru/telegraph/pulse/787/

Стаття «Мирная компания для сна» присвячена темі, що цікавить кожного, - темі здоров’я, зокрема, здорового сну та того, як правильно вибрати такий буденний предмет, як подушка, як доглядати за ним та які небезпеки можуть приховуватися у цьому мирному «винаході». Легке сприйняття матеріалу зумовлюється доступною мовою, тлумаченням специфічних термінів, влучним наведенням цікавих прикладів і досвідів, а також доволі яскравим емоційним забарвленням матеріалу. Тож читання стає жвавим та цікавим.

Обрана тема цікава та дещо неочікувана: виявляється, у такій звичайній речі, як подушка, приховується багато величезних сюрпризів, а точніше мікроскопічних «несподіванок» - кліщів, грибків та інших «мешканців» теплих та зручних подушок. Тема є важливою та актуальною, напевно, кожен знайде в цій статті корисний та важливий для себе особисто матеріал або пораду. До того ж всі твердження авторки підкріплюються думкою експерта, або результатами наукових дослідів. І що безумовно впадає у вічі та завойовує довіру читача, то це те, що всі суперечливі або неоднозначні моменти авторка не приховує, а навпаки – звертає на це увагу. Так, наприклад, говорячи про подушки, оброблені спеціальними «антикліщовими» хімікатами пані Наталя робить примітку для читача «лишь бы сами химикаты не вызывали аллергию». Або ж розповідаючи про наволочки, що запобігають утворенню зморшок, авторка займає позицію вибагливого споживача і каже, що «клинических испытаний на предмет токсичности меди из наволочки не проводили, а только испытывали наволочку на эффективность. Да и критерии для определения степени её эффективности размытые, а исследователи были очень заинтересованы в позитивном результате». До того ж цікавим тут є питання, яке поставила авторка, - що ж станеться із цим оксидом міді під час прання… Це змушує і посміхнутися, і замислитися.

Окрім непогано розписаної проблеми, авторка пропонує один або кілька варіантів її розв’язання. Це безумовно додає статті практичну цінність.

В цілому стаття виглядає всеохопною, бо оповідає про кілька моментів, які найбільше цікавлять кожного. Друга частина, що стосується ортопедичних подушок, напевно, стане корисною для багатьох, бо відповідає інтересам різних «цільових аудиторій». Тобто вона надає поради для кожного окремого випадку – для вагітних, для тих, хто має проблеми з диханням тощо. Третя ж частина «Поговори со мной, подушка!» є цікавою та певною мірою розважальною, оскільки із почуттям гумору розповідає про турботливе ноу-хау – подушку, що говорить, радить, доглядає або про подушку, яка може обійняти та допомогти позбутися почуття самотності..